- повідчіплювати
- —————————————————————————————повідчі́плюватидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
повідчіплювати — див. повідчіпляти … Український тлумачний словник
повідчіпляти — я/ю, я/єш і повідчі/плювати, юю, юєш, док., перех. Відчепити все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях … Український тлумачний словник
пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… … Український тлумачний словник
зліплювати — юю, юєш, недок., зліпи/ти, зліплю/, злі/пиш; мн. злі/плять; док., перех. 1) Створювати способом ліплення які небудь зображення з м якого, в язкого і т. ін. матеріалу. 2) розм. Виготовляти, споруджувати що небудь за допомогою м якої, в язкої… … Український тлумачний словник
позліплювати — юю, юєш, док., перех. 1) Зліпити докупи все чи багато чого небудь. 2) Виготовити ліпленням усе чи багато чого небудь. 3) Стулити повіки, заплющити, закрити очі (про сон, утому і т. ін.) … Український тлумачний словник
розкліплювати — юю, юєш, недок., розклепи/ти, клеплю/, кле/пиш; мн. розкле/плять; док., перех., розм. Розплющувати (очі), розтуляти повіки … Український тлумачний словник
поодч... — див. повідч...; напр.: поодчиня/ти, поодчі/плювати і т. ін. див. повідчиняти, повідчіплювати і т. ін … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
зв'язувати — і рідко ізв я/зувати, ую, уєш, недок., зв яза/ти, зв яжу/, зв я/жеш і рідко ізв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) З єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузлом, петлею і т. ін. || З єднуючи кінці чого небудь, виготовляти, робити щось.… … Український тлумачний словник
зав'язувати — ую, уєш, недок., зав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Робити вузол, з єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузликом, петлею і т. ін. || Упаковуючи, ув язуючи в що небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів. || Обмотуючи, обв язуючи… … Український тлумачний словник